Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шеретувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шеретувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шеретува́ти, ту́ю, єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує. Шевч. 540.