Словарь української мови (1924)/шерсть

by Борис Грінченко

◀ шерсткий

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шерсть

шерстяний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ше́рсть, ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.