Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шиминути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шиминути
Берлін: Українське слово, 1924

Шимину́ти, ну́, не́ш, гл. Кольнуть, пырнуть. Бились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.