Словарь української мови (1924)/шиндокора
Зовнішній вигляд
◀ шинґльовец | Словарь української мови Ш шиндокора |
шиндрити ▶ |
|
Шиндоко́ра, ри, ж. Мошна, калита. А на йому шуба-люба, а у тій шубі шиндокора, а в шиндокорі три шеляжечки. Чуб. III. 425.