Словарь української мови (1924)/ширити

by Борис Грінченко

◀ ширина

Словарь української мови Борис Грінченко Ш ширити

ширитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ши́рити, рю, риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. I. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).