Словарь української мови (1924)/ширнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
ширнути
Берлін: Українське слово, 1924

Ширну́ти, ну́, не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене. Новомоск. у.