Словарь української мови (1924)/ширнути
Зовнішній вигляд
◀ ширник | Словарь української мови Ш ширнути |
широкий ▶ |
|
Ширну́ти, ну́, не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене. Новомоск. у.