Словарь української мови (1924)/широкомовний
Зовнішній вигляд
◀ широколистий | Словарь української мови Ш широкомовний |
широкончик ▶ |
|
Широкомо́вний, а, е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.