Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/широчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
широчити
Берлін: Українське слово, 1924

Широчити, чу, чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.