Словарь української мови (1924)/шия

by Борис Грінченко

◀ шишлак

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шия

шияка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ши́я, ши́ї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. См. Сокира. Шух. I. 175. Ум. Ши́йка, ши́єчка.