Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкаралупа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкаралупа
Берлін: Українське слово, 1924

Шкаралу́па, пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.