Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкарубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкарубіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шкарубі́ти, бі́ю, єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.