Словарь української мови (1924)/шквара

by Борис Грінченко

◀ шкахва

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шквара

шкваренина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шква́ра, ри, ж. 1) Зной. См. Сквар. 2) = Шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: „Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться“. Мнж. 55.