Словарь української мови (1924)/шквиря

by Борис Грінченко

◀ шквирк

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шквиря

шкворівщина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шкви́ря, рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. Харьк. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Волч. у. Ось як воно співається!… Не так як ти, мов коза в шквирю. О. 1862. II. 35. Під дощ, під сніг, під шквирю. Мкр. Г. 51.