Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкереберть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкереберть
Берлін: Українське слово, 1924

Шкере́берть, нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30.

Шкере́берть, ти, ж. = Шкареберть, ти, ж. Мил. 56.