Словарь української мови (1924)/шкереберть

by Борис Грінченко

◀ шкепитє

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкереберть

шкилики ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шкере́берть, нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30.

Шкере́берть, ти, ж. = Шкареберть, ти, ж. Мил. 56.