Словарь української мови (1924)/шкилити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкилити
Берлін: Українське слово, 1924

Шки́лити, лю, лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби. Черниг. у.