Словарь української мови (1924)/шкитильг
Зовнішній вигляд
◀ шкитавий | Словарь української мови Ш шкитильг |
шкитильгати ▶ |
|
Шкити́льг, меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.