Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкитирь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкитирь
Берлін: Українське слово, 1924

Шкити́рь, ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.