Словарь української мови (1924)/шкодувати
Зовнішній вигляд
◀ шкоднійш | Словарь української мови Ш шкодувати |
школа ▶ |
|
Шкодув́ати, ду́ю, єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.