Словарь української мови (1924)/шкодіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкодіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шкоді́ти, ді́ю, єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.