Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкопиртати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкопиртати
Берлін: Українське слово, 1924

Шкопирта́ти, та́ю, єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.