Словарь української мови (1924)/шкорба
| ◀ шкора | Словарь української мови Ш шкорба |
шкорбати ▶ |
|
Шко́рба, би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.