Словарь української мови (1924)/шкрябнути
| ◀ шкрябати | Словарь української мови Ш шкрябнути |
шкряботіти ▶ |
|
Шкрябну́ти, бну́, не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. I. 41.
| ◀ шкрябати | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкрябнути |
шкряботіти ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкрябнути
Борис Грінченко
1924
Шкрябну́ти, бну́, не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. I. 41.