Словарь української мови (1924)/шкірити

by Борис Грінченко

◀ шкірений

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкірити

шкіритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шкі́рити, рю, риш, гл. — зу́би. Оскаливать (зубы). Переносно шкі́рити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.