Словарь української мови (1924)/шляма
Зовнішній вигляд
◀ шлям | Словарь української мови Ш шляма |
шлямівка ▶ |
|
Шля́ма, ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.