Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шляхун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шляхун
Берлін: Українське слово, 1924

Шляху́н, на́, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. См. Лук 3. Черниг. у.