Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шмагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Шмага́ти, га́ю, єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ХС. IV. 33. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. АД. II. 111.