Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шмальнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шмальнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шмальну́ти, ну́, не́ш, гл. Однокр. отъ Шмалити = Смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай. Каменец. у.