Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шмаркачка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шмаркачка
Берлін: Українське слово, 1924

Шмарка́чка, ки, ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.