Словарь української мови (1924)/шмаркачка
Зовнішній вигляд
◀ шмаркач | Словарь української мови Ш шмаркачка |
шмарки ▶ |
|
Шмарка́чка, ки, ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.