Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шмарнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шмарнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шмарнути, ну, неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. I. 16.