Словарь української мови (1924)/шмаряти
| ◀ шмарувати | Словарь української мови Ш шмаряти |
шмат ▶ |
|
Шмаря́ти, ря́ю, єш, сов. в. шма́рити, рю, риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. I. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. I. 15.