Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шматати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шматати
Берлін: Українське слово, 1924

Шма́тати, таю, єш, гл. = Шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.