Словарь української мови (1924)/шмаття

by Борис Грінченко

◀ шматок

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шмаття

шматувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шма́ття, тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. I. 38. Ум. Шма́ттячко.