Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шнирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шнирити
Берлін: Українське слово, 1924

Шни́рити, рю, риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.