Словарь української мови (1924)/шолудяй
Зовнішній вигляд
◀ шолуді | Словарь української мови Ш шолудяй |
шолуминня ▶ |
|
Шолудя́й, дя́я, м. = Шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.