Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шолудяй

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шолудяй
Берлін: Українське слово, 1924

Шолудя́й, дя́я, м. = Шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.