Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шостак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шостак
Берлін: Українське слово, 1924

Шоста́к, ка́, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. Шостачо́к. МУЕ. I. 131.