Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпарутки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпарутки
Берлін: Українське слово, 1924

Шпарутки, ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. См. Шпарувати 2. МУЕ. III. 19.