Словарь української мови (1924)/шпарґалля

by Борис Грінченко

◀ шпарґал

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпарґалля

шпарина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпарґа́лля, ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).