Словарь української мови (1924)/шпигонути
Зовнішній вигляд
◀ шпигон | Словарь української мови Ш шпигонути |
шпигувати ▶ |
|
Шпигону́ти, ну́, не́ш, гл. Кольнуть съ силой. Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути. Левиц. Пов. 14.