Словарь української мови (1924)/шпирнути
| ◀ шпирити | Словарь української мови Ш шпирнути |
шпиртати ▶ |
|
Шпирну́ти, рну́, не́ш, гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212.
| ◀ шпирити | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпирнути |
шпиртати ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шпирнути
Борис Грінченко
1924
Шпирну́ти, рну́, не́ш, гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212.