Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпиця
Берлін: Українське слово, 1924

Шпи́ця, ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.