Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпортонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпортонути
Берлін: Українське слово, 1924

Шпортону́ти, ну́, не́ш, гл. Съ силой пырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. I. 122.