Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпік

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпік
Берлін: Українське слово, 1924

Шпік, ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. I. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кісткою, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.