Словарь української мови (1924)/шпік

by Борис Грінченко

◀ шпігувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпік

шпіклір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпік, ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. I. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кісткою, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.