Словарь української мови (1924)/шпірувати
Зовнішній вигляд
◀ шпінь | Словарь української мови Ш шпірувати |
шпол ▶ |
|
Шпірува́ти, ру́ю, єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
◀ шпінь | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпірувати |
шпол ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шпірувати
Борис Грінченко
1924
Шпірува́ти, ру́ю, єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.