Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпірувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпірувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шпірува́ти, ру́ю, єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.