Словарь української мови (1924)/шріт

by Борис Грінченко

◀ шрамувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шріт

шрітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Шріт, шро́ту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.

II. Шріт, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.