Словарь української мови (1924)/штапувати

by Борис Грінченко

◀ штапування

Словарь української мови Борис Грінченко Ш штапувати

штатула ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Штапува́ти, пу́ю, єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; НВолын. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екатериносл. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.