Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штибель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штибель
Берлін: Українське слово, 1924

Шти́бель, бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.