Словарь української мови (1924)/штирма
Зовнішній вигляд
◀ штиркнути | Словарь української мови Ш штирма |
штирогранястий ▶ |
|
Шти́рма, нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатериносл. у.