Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штиря

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штиря
Берлін: Українське слово, 1924

Шти́ря, рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.