Словарь української мови (1924)/штрикати
| ◀ штрикалка | Словарь української мови Ш штрикати |
штрикатися ▶ |
|
Штрика́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.
| ◀ штрикалка | Словарь української мови Борис Грінченко Ш штрикати |
штрикатися ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
штрикати
Борис Грінченко
1924
Штрика́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400. 2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.