Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штунда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штунда
Берлін: Українське слово, 1924

Шту́нда, ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = Штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты.